Нехай не згасне пам’яті свіча…
Голодомор 1932-1933… Слова, від яких холоне в жилах кров. Протягом багатьох років люди зберігали пам’ять про страшні події цих років, незважаючи на більш ніж півстолітню заборону навіть задувати їх.
Час мовчати минув. Прийшов час говорити після десятиліть мовчання. Говорити, щоб просити прощення у мільйонів замордованих, зігрітих лише сирою землею.
«Нехай не згасне пам’яті свіча». Таку назву мала літературна композиція, присвячена вшануванню пам’яті жертв Голодомору в Україні 1932-1933 р.р.Підготували її дев’ятикласники Синівської ЗОШ.
Ведучі заходу розповіли про причини та наслідки цього геноциду, про внесок у збереження пам’яті про Голодомор краєзнавців, дослідників, представників діаспори в Канаді, США, Австралії та очевидців подій.
У шкільній бібліотеці старшокласники ознайомилися з підбіркою творів про Голодомор. Декламували поетичні рядки про страшну трагедію людства, написані П.Тичиною, А.Листопад, Д.Білоусом, Н.Виноградською та К.Сенченко.
Захід завершився запалюванням свічок та хвилиною мовчання під звуки метронома.
